У Казахстані багато років працював корупційний «конвеєр із штампування дисертацій». Але потім скасували дисертаційні ради та перейшли на західну систему присвоєння наукових знань.
Після цього для кандидатів стало обов’язковим знання англійської мови, наявність зарубіжного ментора та публікації у наукових журналах із міжнародного списку Scopus.
Але, на жаль, після цього якість соціально-гуманітарних досліджень не зросла. У Казахстані навчилися оминати ці міжнародні вимоги наукової спільноти.
З’явилися липові сертифікати про знання англійської мови, «договороспроможні» ментори із сусідніх країн та публікації у специфічних журналах зі списку Scopus виключно за гроші, без наукової експертизи.
Про ситуацію з науковими званнями у Казахстані розповідає соціолог, кандидат історичних наук Єсет Єсенгараєв на каналі TENGE TALKS.
