Корупція залишається однією з ключових проблем, що перешкоджають сталому розвитку країн Центральної Азії. У цьому регіоні, що включає Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, корупція проявляється у різних формах, від хабарництва до системного зловживання владою.
Як інструмент визначення рівня корупції візьмемо популярний серед експертів Індекс сприйняття корупції (CPI), який щорічно публікується Transparency International. Він ґрунтується на оцінках експертів та бізнес-спільноти та використовує шкалу від 0 (високий рівень корупції) до 100 (низький рівень).
Згідно з цим рейтингом, у 2024 році Казахстан посідає 88-е місце зі 180 країн, набравши 40 балів зі 100. Такий результат є найкращим серед країн Центральної Азії, проте він все ще вказує на високий рівень корупції (високо корумпованими вважаються країни з показником нижче 50). Для порівняння, Узбекистан посідає 121 місце (33 бали), Киргизстан — 141 (26 балів), Таджикистан — 160 (20 балів), а Туркменістан — 175 (18 балів).
Порівняння рівня корупції
Казахстан: перешкоди на шляху прогресу
Казахстан у 2024 році посідає 88-е місце у рейтингу CPI з 40 балами, що на один бал вище, ніж у 2023 році (39 балів, 93-е місце). Цей результат є найкращим серед країн Центральної Азії. Поліпшення пов’язане, перш за все, з активізацією громадянського суспільства після січневих подій 2022 року, що підштовхнуло владу до проведення правових реформ та повернення викрадених активів. Наприклад, у 2023 році було створено комітет із повернення активів при Генпрокуратурі, а бізнесмен Кайрат Боранбаєв передав державі активи на мільярди тенге.
Однак Казахстан досі залишається у зоні високого ризику корупції. Проблеми включають недостатню прозорість уряду, залежність судової системи та вплив політичних еліт. І низькі оцінки в таких категоріях, як корупція у виконавчій, судовій та законодавчій владі та хабарництво лише підкреслюють системний характер проблеми.
Узбекистан: помітні реформи
Узбекистан у 2024 році посідає 121 місце з 33 балами, що демонструє значний прогрес (+15 балів з 2014 року). Реформи, розпочаті після 2016 року, включають лібералізацію економіки та заходи щодо підвищення прозорості державного управління. Тим не менш, країна все ще стикається з обмеженнями незалежності ЗМІ та громадянського суспільства, що стримує подальший прогрес.
Киргизстан: відкат до автократії
Киргизстан займає 141 місце з 26 балами, що робить його однією з найбільш корумпованих країн регіону. Transparency International класифікує країну як консолідований авторитарний режим, де судова система використовується для переслідування опонентів. Конституційні зміни, які розширюють повноваження президента, сприяють зростанню корупції.
Таджикистан та Туркменістан: аутсайдери регіону
Таджикистан (20 балів, 150 місце) та Туркменістан (18 балів, 171 місце) демонструють найнижчі показники в Центральній Азії. Обидві країни характеризуються авторитарними режимами, відсутністю незалежних ЗМІ та придушенням громадянського суспільства. Туркменістан зокрема виділяється як найбільш корумпована країна регіону, де корупція пронизує всі рівні державного управління.
Фактори, що впливають на корупцію
Політичний режим та незалежність інститутів
Авторитарні режими, характерні більшості країн Центральної Азії, створюють сприятливе середовище для корупції. У Казахстані та Узбекистані спостерігаються спроби реформ, але їхня ефективність обмежена відсутністю незалежної судової системи та політичної конкуренції. Киргизстан, який раніше вважався «острівцем демократії», скотився до автократії, що погіршило його показники. Таджикистан і Туркменістан практично не змінили свого становища, залишаючись авторитарними державами з одними з найвищими показниками корупції у світі.
Громадянське суспільство та ЗМІ
Активність громадянського суспільства відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією. У Казахстані зростання громадянської активності після 2022 року сприяло помірним поліпшенням, тоді як у Туркменістані та Таджикистані незалежні ЗМІ та активісти зазнають репресій. Вільні ЗМІ, які здатні викривати корупційні схеми, є критично важливими для підвищення прозорості.
Економічні фактори
Нафтовий сектор у Казахстані та Туркменістані, а також контроль над природними ресурсами в інших країнах регіону створюють можливості для корупції. Непрозорий розподіл доходів від природних багатств залишається однією з ключових проблем для казахстанського суспільства та всієї Центральної Азії загалом.
