Є в Румунії місто Байя-Маре, на околицях якого видобували золото ще з часів Римської імперії. У наш час на золотовидобувній фабриці у цьому місті застосовувалася технологія з використанням дуже отруйної речовини – ціаніду.
І ось у 2000 році там сталася екологічна катастрофа: була прорвана дамба та 100 тисяч кубічних метрів води, забрудненої ціанідом, опинилися в річці Сомеш, а потім – і в річках Тиса та Дунай. Зараз ця екологічна катастрофа вважається найбільшою в Європі після аварії на Чорнобильській АЕС, і навіть відомий гурт «Рамштайн» написав про цю подію пісню.
Після цієї катастрофи видобуток золота в Байя-Марі припинився. Але вже в 2008 році, непрацюючі компанії Romaltyn Mining SRL і Romaltyn Exploration SRL, які володіють золотовидобувною фабрикою, перейшли у власність російської компанії Polyus Gold. Вона через офшорну кампанію Romaltyn Limited зробила інвестиції у модернізацію технологій видобутку золота, збудувала нову станцію очищення води. Але фактично видобутку золота так і не розпочала – екологічні організації, місцеві активісти та регуляторні органи Румунії були проти.
У 2012 році Romaltyn Limited було продано за $20 млн. казахстанської компанії SAT & Company JSC, якою володів молодий казахстанський олігарх Кенес Ракішев. 2013 року в проект з інвестиціями прийшов молдавський бізнесмен, колишній прем’єр-міністр Молдови Іон Стурза. Угода передбачала інвестиції у розмірі близько $40 млн для запуску переробки відходів та відновлення екологічної ситуації у регіоні.
Місцева влада, екологи, активісти, пам’ятаючи про екологічну катастрофу 2000 року, як і раніше, були проти проекту – тому видобуток золота так і не почався! 2016 року Іон Стурза вийшов зі складу акціонерів, і контроль над Romaltyn знову повністю перейшов до Кенеса Ракішева.
«Успішний інвестор», як називали К.Ракишева казахстанські ЗМІ, вирішив позбутися цього збиткового активу та компенсувати збитки за рахунок… держави Казахстану.
Схема була простою. У сумнозвісного «БТА Банку», раду директорів якого очолював К.Ракишев, компанією того ж К.Ракишева було взято кредит під заставу його румунського активу Romaltyn Limited. А в січні 2018 року 100% акцій Romaltyn було передано БТА Банку щодо погашення боргу. Відповідно до звітності банку, вартість інвестицій у Romaltyn оцінювалася в 23,9 млрд тенге. Тобто банк видав своєму власнику живі кредитні гроші, а за це придбав непрацюючу золотовидобувну фабрику в Румунії, оцінену аж у $74 млн. Ну а далі сталося те, що мало статися: до кінця 2020 року інвестиції БТА Банку в Romaltyn були повністю знецінені, і банк офіційно визнав збитки.
Однак, при цьому треба пам’ятати, що держава Казахстан врятувала БТА Банк від банкрутства. У лютому 2009 року через Фонд національного добробуту «Самрук-Казина» уряд придбав 75,1% акцій банку, інвестувавши близько 212 мільярдів тенге (приблизно 1,5 мільярда доларів США) у його капіталізацію. Але не минуло й 10 років, як БТА Банк опинився у приватному володінні Кенеса Ракішева (як це сталося – окрема тема) і залишається таким і досі.
Виходить за «успішну інвестицію» К.Ракишева у золотовидобуток у Румунії, яка так і не почалася, заплатили зрештою платники податків Казахстану. При цьому сам олігарх свої $74 млн. отримав – взявши кредит під неліквідний актив.
The Review
"Успішні інвестиції" Кенеса Ракішева у золотовидобуток у Румунії
Казахські платники податків зрештою сплатили «успішні інвестиції» Кенеса Ракішева в румунський золотовидобуток — проект, який навіть не розпочався. Тим часом олігарх отримав 74 мільйони доларів, взявши кредит, забезпечений марним активом.
